Василь Скоропадський, фахівець з таким бойовим мистецтвам як айкідо і карате, має 4 дан айкідо Айкікай поділився своїми думками з «5.slov.com».
Слово «СТРАХ»- і вже не так комфортно. Про страх не говорять, його подавляють, роблять вигляд, що його нема, і в кращому випадку з ним боряться і, все одно бояться. Страх — чи не основне відчуття в житті. Як часто ми рухомі, або нерухомі саме цим явним, чи скритим але завжди потужним відчуттям. Звичайно в житті кожного є і любов, і ненависть, і багато іншого, але проаналізувавши глибше — розумієш, що всім рухає страх, і тільки він впливає на всі прийняті людиною рішення.
«Переможи свій страх»- каже тренер бійцю, «застав супротивника тебе боятись», а іншому спортсмену те саме каже його тренер, і кожен з них боїться, проявлячи агресію і бажаючи заставити боятись супротивника. Кожний раз виходячи на ринг присутнє оте неприємне відчуття коли нами можуть опанувати і керувати негативні і деструктивні емоції. Світ спорту давно знайомий з цією проблемою, і тому ментальний тренінг є складовою частиною підготовки будь-якого професійного бійця чи спортсмена. «Страх — всього лише відчуття, а відчуття не може вбити»- казав в одному з кінофільмів про бойові мистецтва вчитель учню. Так, безумовно чудово сказано, але що потрібно для усвідомлення цього?
Василь Скоропадський зі своїм вчителем Петром Яновичем
З одних і тих самих букв і слів можна скласти зовсім різні речення, і ці речення читаючи, чи слухаючи на одних мають вплив, а на інших не впливають. Наскільки ми ВІДКРИТІ до сприйняття чогось нового? Так, відкриті — це друге слово в цьому тексті, написане великими буквами і стає в противагу СТРАХУ. Саме через відкритість починається розповідь про пережиті події, що у свою чергу розчинює страх. Як відкриті двері в невідому кімнату. До поки вони були зачиненими, фантазія малювала різні жахливі слайди, але як тільки двері відчинились, і ми побачили дійсність страх зник. Ми з ним не боролись, його не приймали, і не заперечували. Ми перестали боятись самого страху, оскільки побачили що є насправді. Так в психотерапії відомі техніки признання своєї фобії через розповідь, відволікання, переживання заново, усвідомлення. Мабуть потрібно спершу відділити фобії, панічний страх і легкий тремор в ногах та холодні руки. Саме останні відчуття часто спостерігаються в спорті.
Відкрию велику таємницю (для тих хто не знає) — неможливо позбутися цього відчуття. Поки є змагання і бажання виграти, перемогти, бути першим, кращим завжди поряд буде страх. Всіма цими емоціями рухає відчуття особистої важливості людини, егоїзм, а воно ототожнюється з тваринним страхом, як способом захисту свого его. Отже це дві сторони однієї медалі, воно так є. І ми, тренера можемо тільки пропонувати своїм учням: вибираєш спорт, а з ним і всі влети, і падіння, страх, і екстаз від перемоги. Або ж вибираєш інший шлях в будо — гармонійний розвиток особистості, самовдосконалення через контроль свого его, збереження свого психоемоційного вищого, духовного «я», трансцендентального стану, заняття для самого заняття, як форма динамічної медитації, насолоджуючись самим процесом і залишаючись постійно відкритим чомусь новому. Саме тоді розумієш що значить перемогти самого себе, свої слабкості, недоліки, страхи і его.
Для отправки комментария необходимо войти на сайт.